В олександрійському громадському просторі «КУБ» провели пробний психологічний тренінг

В останній день березня у колі друзів Дмитра Чижевського при громадському просторі «КУБ. Культура. Урбаністика. Бізнес» відбувся психолого-соціальний тренінг «Дружелюбність як шлях до себе». У ньому взяли участь п’ятнадцять представників різних професій та сфер діяльності: психологи, педагоги, лікарі, підприємці, громадські діячі та духовенство. Цей тренінг став дебютом з-поміж інших заходів «КУБу», проведених саме у цьому форматі. Його організувала та провела психологиня і медичний фізик Мар’яна Образкова, яка вже двічі проводила заходи у цьому колі.

«Це насправді продовження історії про дружбу, яку ми почали минулого разу. Ми говорили про те, що дружба – це насправді взаємодія між двома людьми. Це відносини, а не просто якесь поклоніння ідолам чи щось подібне. Минулого разу ми вирішили запитати себе, чи можемо ми мати друга, якого вже немає серед живих, але який несе сенси кожному з нас і досі. Зараз тема дружби продовжується, і тепер ми говоримо про дружелюбність як шлях до себе. Я вирішила так назвати цей тренінг, адже насправді ми приходимо кудись задля себе. У нас завжди свої мотиви і ми завжди хочемо чогось саме собі», – розповіла про захід Мар’яна Образкова.

Психологиня додала, що це коло людей, яке зібралося на тренінгу у «КУБ ХАБі», вона вбачає просвітницьким гуртком, схожим на той, що у свій час впроваджувала родина Чижевських. Там люди могли розкривати себе, пізнавати інших людей і навколишній світ. На думку тренерки, саме цього й шукають ті люди, які вирішили долучитися до тренінгу.

Голова громадського простору «КУБ. Культура. Урбаністика. Бізнес» Олег Панібратенко зауважив, що цей тренінг є стартовим у роботі майбутньої психологічної студії, яка в перспективі може з’явитися при «КУБ ХАБі». Також цей захід пов’язаний з важливою подією.

«Цю історію ми присвячуємо 129 –річчю від дня народження Дмитра Івановича Чижевського, яке ми відзначаємо 4 квітня. Ми вдячні нашому видатному земляку за те, що він колись прийшов у цей світ, дав можливість Олександрії прославитися на теренах Європи і Америки. Але він був українцем і у ці складні часи ми зараз його повертаємо, а його сила дає можливість Олександрії знаходити натхнення, нові знання і ті людські якості, які можуть бути в людині. А найголовніше те, що Дмитро Іванович цінував живий контакт, живе спілкування з людьми, і він втілював це у роботі зі студентами, створюючи маленькі гуртки, де люди обмінювалися доповідями, спілкувалися, подорожували і ділилися тим, що вони для себе відкривали. І це були унікальні історії»,- зазначив Олег Панібратенко.

Він також додав, що не менш важливо сьогодні думати про день завтрашній, що і під час війни і після перемоги ми маємо формувати середовище порозуміння між тими, хто починає звикати до мирного життя і тими, хто щодня спілкується з людьми, які повернулись із фронту.

«Це буде непростий виклик для всього суспільства, для олександрійців, для всієї України, адже це нова сторінка в історії українського народу. У кожного з нас є свої фізичні чи душевні стигми. Подолати їх, усвідомлено рухатись уперед разом, це питання яке тільки починають сьогодні усвідомлювати не сотні, не тисячі, а мільйони людей. Саме такі та схожого напрямку тренінги і суспільний діалог допоможе закріпити перемогу, дати можливість відчути всім нам єдиним народом, однією нацією».

Під час психологічного тренінгу, проведеного з допомогою різних методів та прийомів, учасники замислилися над значенням слова дружелюбність. Кожен учень висловив свою точку зору що до цього поняття. Це показало, у всіх учасників різні погляди та різне сприйняття даного явища. Також в ході занять учні пізнавали один одного, шукали схожі та відмінні риси, разом з тим краще пізнаючи і самих себе. Тема дружелюбності створила й відповідну атмосферу тренінгу. Захід був сповнений жвавим спілкуванням, посмішками та жартами. Тож окрім нових знань учасники отримали на тренінгу і позитивний настрій.

Кожен з учнів виніс із цих занять щось своє.

«Поспілкувавшись з учасниками тренінгу, я в кожному побачила багато хорошого. Я гадаю, ми будемо підтримувати зв’язок, ділитимемося цим всім і будемо навчатися дружелюбно ставитися до інших людей, бо це дуже важливо. Нам цього не вистачає, особливо зараз, у такий важкий час, і нам усім дуже хочеться, щоб і в сім’ї, й на роботі, і в спілкуванні з сусідами було більше дружелюбності, підтримки, поваги і терпіння один до одного», – висловила свої думки викладачка філософії Тетяна, яка брала участь у тренінгу.

«Сьогодні я почула інші відтінки слів дружба і дружелюбність, їхні значення з боку такої науки як психологія. Ми знайомилися, розкривали себе, мабуть, навіть самі того не розуміючи. У нас у всіх у цьому колі є те, що нас об’єднує – ми українці і всі до чогось прагнемо. Ми не просто сіли, сумуємо і плачемося – ми щось робимо. Якщо брати приклади з історії і літератури, то ті гуртківці, які збиралися отак як ми зараз, увійшли в історію. Тож хто зна – можливо і про нас у майбутньому говоритимуть наступні покоління», – поділилася своїми враженнями та сподіваннями інша учасниця тренінгу, викладачка української мови та літератури Олена.

По завершенню тренінгу учасники висловлювали свої пропозиції що до проведення майбутніх заходів і запропонували обирати теми для наступних тренінгів колективно, можливо шляхом проведення опитування.