Пт. Тра 17th, 2024

Олександрійський онлайн-простір має перейти з 16 липня на українську мову. Або використати можливість транслювати контент українською та іншими мовами на спеціальних умовах. Вимога закону не скасовується і актуальна і у воєнний час. Це підтвердив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

Він нагадав, що реалізація положень закону відбувається поетапно, з 2019 року і новий етап стосується переходу на українську мову вебресурсів та користувацьких інтерфейсів. Якщо пояснити простіше, то мова йде про те, що, наприклад меню пральної машинки чи телевізора має спілкуватись із користувачем українською. Весь державний і комерційний сегмент має теж перейти на українську мову. Проте є виключення, які передбачає як закон, так і перехідні положення закону.

ІА «Новий громадянин» дослідило олександрійський інтернет-простір шляхом вибіркового перегляду різних за контентом та напрямком сторінок і сайтів у мережі. Результати експрес-дослідження прокоментував керівник ЗМІ, Віктор Голобородько.

«Маю сказати що нічого екстраординарного ми не помітили. Всі офіційні сторінки та сайти органів державної влади та органів місцевого самоврядування є україномовними. У більшості навіть немає російськомовних версій. Але гірше справ із комунальними підприємствами. Там є сторінки у соціальних мережах де використовується російська мова. Імовірно, що це просто звичка певних посадових осіб підприємств.

Гірше ситуація у комерційному сегменті. Там російська мова не має альтернатив у багатьох випадках. Хоча частотність застосування виключно російської мови знизилась. За нашими спостереженнями, які ми проводили під час запровадження у 2021 році переходу на українську мову сфери культури, туризму, книговидання і книгорозповсюдження, майже 50% комерційних пропозицій в олександрійському комерційному сегменті були російською. Наразі кількість виявлених нами шляхом нерепрезентативної вибірки пабліків і сайтів, показує не більше 20% таких пропозицій.

Але це все ж багато. І це я прямим порушення мовного законодавства. І порушенням моральних зобов’язань бізнесу, особливо у контексті війни, яку розв’язала Росія проти України та культивації тезису «де російська мова — там російська держава», що закріплено путінським режимом навіть законодавчо».

На думку керівника ІА «Новий громадянин» проблема звісно комплексна і вона полягає у тому, що чимало підприємців не обізнані із нормами закону. І в тому, що вони зараз не витрачають ресурси на «український перехід» у часи виживання бізнесу під час війни і кризових явищ в економіці.

«Ми звісно допомагаємо як можемо колегам чи тим фірмам, що звертаються із такими пропозиціями — перекласти паблік, сформувати основний контент українською. А потім люди беруться працювати у цьому напрямку самі. Іноді із великою кількістю русизмів і помилок навіть не стільки орфографічних, скільки смислових. Перекласти комерційний сайт непросте завдання — необхідно сформувати текстову частину так, щоб вона була питомо українською і водночас зрозумілою простим споживачам, що мають низький або посередній рівень знання української мови.

Я не виправдовую комерсантів. Навпаки, говорю, що всі знали чинність закону і необхідність переходу. І тому готуватись до цього варто заздалегідь. Але добре, що такі прецеденти є і ми працюємо із такими людьми. Є розуміння необхідності виконання норм мовного законодавства. Саме тому тим і допомагаємо – де на волонтерських засадах, де як комерційне замовлення. Ми оцінюємо із нашими експертами сайт чи паблік і даємо консультацію безплатно. А далі — вибір людини — працювати самостійно чи все ж скористатись послугами професійних дизайнерів, авторів текстів, мовників.

Що цікаво — активність достатньо висока щодо перекладу сайтів у тих людей, що наразі працюють та живуть в Олександрії, хоча самі є вимушеними переселенцями із таких зросійщених регіонів як східні та південні області України», — коментує ситуацію очільник агентства.

Чому сайти новин в Олександрії говорять російською?

Під час моніторингу чергового етапу впровадження мовного законодавства з’ясувалось, що чимало популярних пабліків та сайтів в Олександрії продовжують спілкуватись із користувачами російською. Чи будуть застосовані щодо них санкції, чи вони продовжать свою роботу у такому режимі?

На думку керівника ІА «Новий громадянин», в цьому випадку ситуація не однозначна, хоча, на перший погляд, такої відповідальності у власників сайтів немає.

«Ні, прямо відповідати за таку мовну практику, власники і редактори сайтів не будуть, якщо мова не про офіційно зареєстроване ЗМІ. Наприклад, наш сайт — сайт ІА «НГ» — чітко регулюється законом. А таке поняття як “паблік у соціальній мережі”, що не є представництвом компанії чи бренду — це просто спільнота, елемент соціальної мережі і не більше. Це і не ЗМІ, і не просто персональний акаунт, а щось середнє.

Закон не містить прямої заборони вести сайти російською мовою, якщо це не засіб масової інформації. Але тут є дуже слизька дорога у юридичну прірву, де можна дуже ефектно посковзнутисяі втратити не тільки гроші, але й мати проблеми із самим сайтом. Варто знати не тільки буквальну норму закону у медіазаконодавстві, але й вивчати судову практику, наприклад рішення Верховного Суду.

Наприклад, у відомій справі проти ТОВ “Челайн медіа груп”, яку розглядав Верховний Суд України, інтернет-сайт визнали ЗМІ. І на цьому тепер з 2019 року часто-густо ґрунтується судова практика у схожих спорах.

Тому чи є сайт який не зареєстрований як ЗМІ засобом масової інформації, може встановити суд. Така небезпека для колег-журналістів є. І на мою думку, як людини що неодноразово захищала разом із колегами інтереси ЗМІ у судах майже всіх рівнів, з цим терміном не варто гратися. Адже будь-яка державна контролююча інституція або навіть і правоохоронна структура може подати до суду і виграти його. Крім того, у першому читанні ухвалено закон «Про медіа», який можна назвати умовно «інформаційним кодексом». Там такі речі як сайт, який не є ЗМІ, фактично зникає і будь-який сайт підпадатиме під визначення або комерційного — для продажів і інформування про себе, або під визначення інформаційного. І тоді українська мова стає обов’язковою для всіх без виключення у онлайн-просторі. Хоча я вважаю, що це формально так є і зараз».

Також керівник агентства зауважив — є декілька сторінок в олександрійському сегменті які відкриваються з російськомовної версії як початкової. Це є порушенням закону. Але відсоток таких виявлених сайтів малий. «Ми знайшли буквально декілька таких випадків. І більшість — це щось, що пов’язане з РФ та її державними структурами. Наприклад, з РПЦ. Але сподіваємось, що це тимчасове явище. Тим більше для виправлення цього недоліку достатньо змінити декілька налаштувань».

Від admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *