Сергій Юрченко. Безмежні простори рідного краю для пізнання — 5
СПАДЩИНА
- Марина Долгіх. Ансамбль бандуристів Кіровоградської обласної філармонії (1964–1966) – речник національної ідеї — 6
- Віктор Голобородько. Утворення Кіровоградської області: проєкт «Сталінської України» чи продовження традицій задніпровських сотень Гетьманщини — 11
- Олександр Житков, Дмитро Кобзар. Дослідження громадсько-політичного руху Наддніпрянської України останньої третини XIX – початку XX століття у персоналістському вимірі — 21
ІСТОРІЯ МІСТ І СІЛ
- Микола Працьовитий, Аліна Пилипенко, Ірина Макогон. Соціально-економічний розвиток Гайворонського краю у періоди народної колонізації та початкового промислового освоєння відповідно до джерел з історії Подільського краю — 27
- Олександр Жосан. Становлення та розвиток автомобільного пасажирського транспорту в Кропивницькому (кінець 1940-х – початок 1990-х років) — 32
- Оксана Мінська. Мешканці с. Суботів Черкаської області – жертви комуністичного терору — 53
CONFERENTIA
- Ольга Божко. Сторінки історії професійного Олександрійського українського музично-драматичного театру імені Панаса Саксаганського — 67
- Богдана Бабенко. Три поведінкові моделі жінки в патріархальному суспільстві у світі п’єси Марка Кропивницького «Дві сім’ї» (або «Де зерно, там і полова») — 71
- Сергій Гейко. Нові дані про більшовицький переворот у Єлисаветграді в січні–лютому 1918 року — 79
- Надія Кукса. Діяльність першої комплексної експедиції Академії наук УРСР 1947 р. на Чигиринщині — 82
- Руслана Ісакова. Бобринецький краєзнавчий музей як осередок культурно-просвітницького життя громади — 85
- Ольга Краснопольська. Українська символіка в натюрмортах заслуженого художника України Бориса Вінтенка — 87
- Оксана Лутай. Міністр освіти УРСР Олександр Маринич – уродженець села Суботці, що на Кіровоградщині — 96
- Алла Перепелиця. Нотатки священника чигиринського благочиння Олексія Єримовича (кін. XIX – поч. XX ст.) — 101
- Андрій Чемерис. Замітки до біографії Волошина Олександра Федоровича на основі меморіальної спадщини — 110
- Віта Чернова. Козак Мамай як алегоричне втілення українського національного характеру у витинанках Ольги Коломієць — 121
- Оксана Чонтай. Музей хореографії – унікальна складова культурного життя краю — 133
- Сергій Юрченко. Радянський терор 1937–1938 рр. на прикладі села Помічна — 142
XVII ОБЛАСНІ ЛІТЕРАТУРНО-КРАЄЗНАВЧІ КУЦЕНКІВСЬКІ ЧИТАННЯ «АПОСТОЛ НАЦІОТВОРЕННЯ – 210 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА»
- Надія Гармазій. Шевченкознавча компаративістика Івана Дзюби — 146
- Віктор Голобородько. До питання заснування театру в Олександрії у XIX–XX столітті та хронології найважливіших подій в театральному житті міста — 153
- Марина Долгіх. Музичне відтворення поезій Т. Г. Шевченка в солоспівах композитора Ю. С. Мейтуса — 159
- Людмила Зубенко. Шевченкіана у фондах Олександрівського краєзнавчого музею — 165
- Руслана Ісакова. Микола Смоленчук – фундатор музею корифеїв у Бобринці — 168
- Григорій Клочек. Шевченкіана Євгена Маланюка — 174
- Дмитро Кобзар. Багатогранність дослідження Кіровоградської області через призму архівних документів — 202
- Світлана Колесник. Музейна шевченкіана. Рідкісні та цікаві тематичні надходження до фондового зібрання КЗ «Літературно-меморіальний музей І. К. Карпенка-Карого міста Кропивницького» — 206
- Ольга Краснопольська. Друзки болю і віри: мистецький проєкт графічних та віршованих композицій Ольги Краснопольської як спосіб проживання війни — 212
- Марія Лисенко. Епістолярій В. М. Кропивницького та М. К. Смоленчука як джерело дослідження біографії М. Л. Кропивницького — 219
- Оксана Лутай. Нащадки великого Кобзаря у славетному Чорноліському краї — 227
- Наталія Мельниченко. Матеріали земляків – лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка у фондовому зібранні КЗ «Літературно-меморіальний музей І. К. Карпенка-Карого міста Кропивницького» — 233
- Володимир Мороз. Створення експозиції «Україна: полум’я війни» в Кіровоградському обласному краєзнавчому музеї: концептуальні принципи, робота з експонатурою, проблеми — 240
- Анастасія Назарко. Ідейно-художня функція пейзажу в повісті «Три покоління» Фотія Мелешка — 247
- Леся Нестройна. «Шевченкіана» з фондового зібрання Музею мистецтв — 257
- Алла Недлінська. Малярська спадщина Володимира Винниченка у фондовому зібранні Музею мистецтв — 261
- Валентина Ревва. Життєві й творчі стежки останнього з корифеїв українського театру — 266
- Тетяна Ревва. «Озброєна Евтерпа і перо…» (поетичні рефлексії лауреата Державної премії України імені Тараса Шевченка Володимира Базилевського на російсько-українську війну у книзі «Обміняймося світлом») — 279
- Павло Рибалко. Шевченкіана Івана Єрофеєва — 290
- Галина Таран. Ієремія Обидовський – непересічна особистість на життєвому шляху Тараса Шевченка — 301
- Віта Чернова. Шевченкіана в екслібрисах Заслуженого працівника культури України Василя Хвороста — 305
- Ніна Черняк. Актор-кропивничанин Іван Касьян і його ролі — 318
- Оксана Чонтай. Роль Музею історії українського хореографічного мистецтва у формуванні національної пам’яті та його діяльність під час російсько-української війни — 329
- Таміла Чупак. Російсько-українська війна в творчості письменників Шевченкового краю — 336