Чт. Жов 31st, 2024

Презентовано всі частини розгорнутої відеолекції про видатного олександрійця Дмитра Чижевського.

Олександрійцям та всім українцям у вільному доступі відтепер доступно 305 хвилин відео про життя та наукову діяльність філософа, славіста, нашого земляка Дмитра Івановича Чижевського. Знайомство з біографією та науковим доробком науковця відбувалося під час онлайн-конференцій у Zoom. Цікаву доповідь про Дмитра Чижевського запропонувала Ірина Валявко, дослідниця його наукової та архівної спадщини, доктор філософії, старший науковий співробітник Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАНУ.

Ірина Валявко. Фото з фейсбук-аккунту
Ірина Валявко. Фото з інстаграм-аккаунту

Ця подія відбулась завдяки співпраці олександрійського громадського простору «КУБ. Культура. Урбаністика. Бізнес» та Середовища розвитку мислення Cowo.guru.

Перші частину відеолекції можна переглянути у цьому відео, а всі інші частини є наприкінці публікації.

«Ця розмова є частиною великого проєкту в Cowo.guru, де ми намагаємося відкривати для широкого загалу видатних особистостей, які до цього часу були відомі лише у вузьких колах. Ми пробуємо дивитися, як на плечах цих людей з’являлися певні шматочки нашої незалежності і тієї України, яка зараз вистоює російську навалу, і я думаю, що з поведінки наших пращурів можна взяти деякі зразки тих задач, які вони втримували. У більшості випадків це люди, які нас залишили менше ніж 100 років тому, тож вони ставили схожі задачі, у певний спосіб їх виконували і їх точно можна назвати заповітами, які є сенс виконати для того, щоб Україна відбувалася й надалі», – пояснив на початку конференції засновник Cowo.guru Андрій Мельник.

Андрій Мельник

«Для нас дуже важливо зараз знайти тих людей, яких би ми хотіли показати Олександрії і з яких можна було б узяти приклад, щоб ці люди були дійсно вагомими за межами міста Олександрії, і в той же час, щоб їхня авторитетність давала можливість олександрійцям більш широко подивитися на життя. На даному етапі в Олександрії лідерство тільки починає зароджуватися, і саме постать Дмитра Чижевського як дієвця, як людини, що діяла словом, вміла організовувати людей, повинна в Олександрії перевідкритися і стати більш доступною для різних вікових категорій, і в першу чергу для підлітків та молоді», – у свою чергу прокоментував подію голова ГП «КУБ. Культура. Урбаністика. Бізнес» Олег Панібратенко.

Олег Панібратенко

Під час онлайн-зустрічі Ірина Валявко зазначила, що Дмитро Чижевський – близьким нам і сьогодні він є дуже актуальним. Цей науковець, що виріс та сформувався як особистість в Олександрії, свого часу, так як і майже кожен українець сьогодні, у нелегких умовах обирає свою українську ідентифікацію. Адже батьки науковця хоч і були толерантними до поглядів сина, але любов до української мови та культури йому не прищеплювали. Пошук свої української ідентичності, приналежності до української нації, Дмитро Чижевський здійснив самостійно, через усвідомлення себе, оточуючого світу та місця у цьому світі.
Після змістовної біографії Чижевського у виконанні Ірини Валявко учасники конференції дискутували про особистість науковця і дійшли висновку, що Дмитро Іванович був беззаперечним лідером, але як і кожен лідер, він мав досить непростий характер. Хоча це «нерівномірність» характеру Д.Чижевського мала свій позитивний результат.
«У Дмитра Чижевського були владні риси, певна нетерплячість і іноді він міг на когось кричати, робити жорсткі зауваження, але ці зауваження мотивували багатьох працювати краще, досліджувати, знаходити якісь нові можливості, і ті, хто справді йшов до Чижевського саме за знаннями, у своїх спогадах з великою пошаною писали про нього і про те, що вони від нього взяли, чому він їх навчив. Його учні стали дуже потужними професорами-славістами як в Америці, так і в Німеччині. Дмитро Чижевський – лідер, який збирав бібліотеки, розбудовував інститут, закладав якісь нові параметри славістики, досліджень, показував, як можна поєднати одне з іншим, тобто працювати на грані», – розповіла дослідниця Ірина Валявко.


Чижевськознавчиня також додала, що попри свою холеричність, нервовість та нетерпимість, з іншого боку Дмитро Чижевський був відкритим для своїх студентів – запрошував їх до себе додому, щоб поговорити про науку у неформальній обстановці на противагу до німецьких викладачів, що дуже сильно відділяли себе та свій світ від світу науки та навчання. Чижевський не був «чиновником» від науки, закритим і зачиненим від людей своїми званнями та знаннями, до якого не можна потрапити на аудієнцію. Навпаки, він був тут, поряд, готовий допомагати, але тільки тим, хто дійсно хотів вчитися і віддавати себе науці.
Наприкінці конференції, присвяченої Дмитру Чижевському, учасники спробували прогнозувати про те, як би Чижевський як людина європейського характеру, але з українською ідентичністю, розкривав себе у сучасній Олександрії. Як би він діяв за сьогоднішніх нелегких обставин, де в місті немає вишів і де все життя підпорядковується ритму війни і захисту і оборони держави від агресії. Лунали думки про те, що, напевно, він створив би школу на зразок тієї платформи, яка наразі зібрала коло однодумців навколо його постаті. Це могла б бути школа відкритого типу різних напрямків, де б зацікавлені люди могли отримувати знання, які б давали їм можливість потім використовувати це на практиці, побачити своє майбутнє через призму якихось тем, напрямків. Саме так Дмитро Чижевський і робив протягом усього свого життя навіть у несприятливих умовах.
«Він умів створити свій простір – цим, напевно, і відрізняється лідер від просто людини, бо звичайна людина за несприятливих умов перетворюється на жертву цих умов, а лідер навпаки – перетворює несприятливі умови на комфортний для себе простір і не тільки для себе, а й певного зацікавленого інтелектуального кола», – зауважила Ірина Валявко.
Після завершення конференції учасники підбили підсумки заходу та поділилися пропозиціями щодо подальшого використання отриманих знань. Дійшли висновку, що потрібно далі більш глибоко вивчати життя та напрацювання Дмитра Чижевського та міркувати над шляхами його популяризації, можливо створювати наочні матеріали, поширювати банери, проводити лекції, екскурсії, інші заходи, що відкрили б Україні та олександрійцям постать видатного філософа.

Від admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *