Чергова зустріч друзів Дмитра Чижевського відбулася в Олександрії у громадському просторі «КУБ». Ця зустріч під керівництвом психологині, медичного фізика Мар’яни Образкової стала продовженням одного з попередніх заходів «Дмитро Чижевський: від шанування до дружби», який провели у «КУБ ХАБі» в останні дні минулого року. Учасники ділилися враженнями від попередньої зустрічі, а також думками про те, хто для них Дмитро Чижевський і чим видатний земляк зумів «зачепити» кожного з них.
«Перше, на що хочеться звернути увагу, це те, що Чижевський на той час був настільки активною, передовою, прогресивною людиною! Навіть іноземці говорили, що це один із найкращих дослідників, популяризаторів української славістики, мови, філософії і так далі, хоча він і жив у дуже складний час без жодної підтримки… Нам зараз треба згуртуватися і продумати конкретні кроки, які привели б до того, що ми згадали Чижевського і взяли його за взірець. А у нього дійсно можна повчитися його працелюбності, любові до землі, на якій ти живеш, бажанню взнавати все більше і більше. Я це і використовую як правило у педагогічній роботі. Діти не запам’ятають самі твори Дмитра Івановича, але те, що весь час дізнаючись щось нове ця людина дійшла до таких висот – на це я роблю наголос у своїй роботі», – говорить викладачка філософії Олександрійського аграрного фахового коледжу Білоцерківського НАУ, депутат Олександрійської районної ради Тетяна Соловйова.
Філософиня ще раз наголосила на популяризації Чижевського у навчальних закладах з метою виховування національної гордості у дітей. Пані Тетяна також вказала на необхідність банерів чи пам’ятних дощок у місцях, до яких Дмитро Іванович мав певне відношення, зокрема на будівлі сучасного аграрного коледжу, а раніше – чоловічої гімназії, в якій видатний олександрієць навчався.
Разом з усіма учасниками зустрічі своїми думками та мріями поділився і голова ГП «КУБ. Культура. Урбаністика. Бізнес», депутат Олександрійської міської ради Олег Панібратенко.
«Для мене Чижевський – це можливість знати більше, подорожувати, більше знайомитися з цікавими людьми, інтелектуально розвиватися. Я вірю в те, що Чижевський дасть Олександрії той імпульс, який допоможе нам популяризувати нашу історію. Я мрію, щоб це місце стало, так би мовити, сакральним і сюди приїздили науковці, студенти, щоб побути наодинці у такій спокійній обстановці, і водночас займатися тут якоюсь дослідницькою чи рефлексивною історією. Щоб можна було тут щось створювати і щоб це місце могло надихати цих людей. Але цей кластер потрібно створити, і саме і є моя мрія», – розповів Олег Панібратенко.
Під час зустрічі друзів Чижевського учасники міркували над тим, які б іще заходи можна було провести згодом у колі друзів і як це коло почати розширювати. Як один із варіантів, Мар’яна Образкова запропонувала надалі проводити спільні читання. Психологиня також поділилася планами на найближчий захід, на який її надихнула подорож до філософсько-психологічної школи у смт Брюховичі Львівської області. Мар’яна Образкова розповіла, що зовсім скоро вона проведе психологічно-соціальний тренінг «Дружелюбність, як шлях до себе». На думку тренерки, саме через дружелюбність можна формувати велику мережу зв’язків, знайомств для більш масштабного сприйняття дійсності.
«Я зрозуміла, що дружелюбність – це чутливість до іншої людини. Вона необхідна для того, щоб допомагати іншій людині, розуміючи її. Для мене це була така трансформація. Якщо ми припиняємо бути дружелюбними, ми просто зникаємо. Коли ми залишаємося одні, ми припиняємо вивчати себе і вивчати іншого, а це кінець, як на мене. Те, що ми отак збираємося, говоримо, ділимося думками – це завжди про дружелюбність, і цей шлях, шлях до іншого – це виклик до дружелюбності: підеш чи ні, візьмеш чи ні… Я гадаю, що сьогодні ми намагаємося брати те, що нам належить. Дружелюбність – це людська риса, яку ми маємо використовувати», – зазначила Мар’яна Образкова.
Психологиня також зауважила, що Дмитро Чижевський та його родина свого часу в Олександрії робили все для людей, працювали на благо громади, тому зараз саме час нам, сучасним олександрійцям, наслідувати цей приклад свого відомого земляка.