І димить чорнобиль
За ким запалає….
І «Вічную пам’ять»
Божий птах співає
Степан Руданський

В історії кожного народу знаходимо часи його важких випробувань стихійними лихами, епідеміями та війнами. Українському народу у страшному й кривавому ХХ столітті довелося зазнати ще одне лихо – техногенно-екологічно-гуманітарну катастрофу, що сталася 26 квітня 1986 р. на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС, наслідки якої незагоєною раною досі ятрять і ще довго болітимуть Україні.
Вибух в Чорнобилі, попри його втаємничення компартійною верхівкою СРСР сколихнув увесь світ… Першими, хто виявив розуміння сутності лиха, хто найбільше перейнявся комплексом проблем – від необхідності вжиття дієвих заходів для зменшенням тягарів можливих його наслідків, ідеєю невідкладної допомоги постраждалим в Україні, були представники української діаспори, розпорошеної по всьому світу.
У фондах Центрального державного архіву зарубіжної україніки (ЦДАЗУ) на державному зберіганні знаходяться документи, що сукупно становлять своєрідний цілісний комплекс матеріалів, що документують події, пов’язані з Чорнобильською катастрофою – трагедію планетарного масштабу та заходів з подолання її наслідків, що хронологічно охоплюють період 1986–2006 років.
Ці документи умовно можна розподілити за п’ятьма тематичними групами. Деякі з них – своєрідний екскурс в останні години перед трагедією та у перші дні після неї. Інші висвітлюють протестні акції, що проводили українці Австралії, Великої Британії, Канади, Німеччини, США у перші місяці після катастрофи, викликані політикою приховування радянським урядом причин аварії, її масштабів, негативних наслідків для природного середовища та, найголовніше, – життя громадян Української РСР та сусідніх з нею держав.

У широкому ряді документів аналізуються причини й наслідки Чорнобильської аварії. Цій темі також присвячені численні статті та повідомлення в українських періодичних виданнях. Серед них – «Ідея і чин», «Український голос», «Вільне слово», «Новий шлях», «Батьківщина», «Народна воля», «Шлях перемоги», «Народна трибуна», «The Ukrainian Weekly» та ін., які виходили у Канаді, Німеччині, США.
Окремий масив документів висвітлює активну участь представників окремих українських громадсько-політичних організацій за кордоном у процесах, спрямованих на виявлення реальних обставин катастрофи, які замовчувалися радянським урядом. Це, передусім, Світовий конгрес вільних українців (СКВУ) та створена ним Чорнобильська комісія, Український конгресовий комітет Америки (УККА), Комітет українців Канади (КУК), Конференція українських політичних партій і організацій (КУППО), Світова федерація українських жіночих організацій (СФУЖО), Союз українців Великобританії та ін.
Також у фондах ЦДАЗУ широко представлені документи та матеріали про відзначення роковин трагічної події. У День вшанування пам’яті жертв Чорнобиля українці за межами України влаштовують молебні (зокрема, міжконфесійні), наукові конференцій та симпозіуми, а часи до 1992 року –протестні акції і протести по всьому світу. Окрім цього, українські спільноти за кордоном організовували збір коштів для постраждалих внаслідок аварії, готували виставки та публікації в пресі тощо. Для проведення на належному рівні пам’ятних чонобильських заходів, спеціально утворювали окремі комісії. Так, з ініціативи Союзу українців Великої Британії постав Крайовий Чорнобильський комітет для відзначення П’ятої річниці трагедії.
Серед активних діячів Союзу українців Великобританії, хто комплекс проблем після вибуху в Чорнобилі сприймав як особистісний біль – Стефан Терлецький, депутат, Британського парламенту, голова Європейської ради свободи, чий фонд особового походження зберігається у ЦДАЗУ. Стефан Олександрович не раз особисто відвідував зону відчуження навколо Чорнобильської АЕС, втілив низку благодійних і гуманітарних акцій на допомогу постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС. Він лобіював питання, аби влада Великої Британії формувала окрему політику відносно тодішньої УРСР, передусім, і з огляду на техногенну катастрофу, а згодом – доклав багато зусиль для входження України в євроатлантичний простір.
Деякі документи із комплексу документів Чорнобильської тематики, доповнені статтями, повідомленнями, ілюстраціями із закордонних українських періодичних видань довідково-інформаційного фонду ЦДАЗУ, свого часу стали основою документальної онлайн виставки «Чорний біль України», з якою можна ознайомитися на офіційному вебсайті установи (https://tsdazu.archives.gov.ua/archives/584).
Згадані документи й матеріали ЦДАЗУ яскраво демонструють важливу роль української діаспори в активізації процесів, спрямованих на визначення причин та наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, допомогу постраждалим внаслідок техногенної катастрофи та на інформування світової спільноти про українські проблеми і є цінним джерелом трагічної сторінки в історії України, яке чекає на дослідників.
Олександр Молчанський,
Центральний державний архів зарубіжної україніки